іменники і прикметники в орудному відмінку після ж ч ш

іменники і прикметники в орудному відмінку після ж ч ш

В орудному відмінку однини прикметники і твердої, і м'якої груп мають лише закінчення -ою, а іменники можуть мати і закінчення -ею (м'яка і мішана група): ранньою сливою, свіжою їжею, найвищою кручею. Інші частини мови, що відмінюються, як прикметники. Як прикметники, відмінюються і інші групи слів, а саме  Після числівників тисяча, мільйон, мільйярд та після дробових числівників іменник стоїть у родовому відмінку: вісім десятих процента, восьми десятих процента, у восьми десятих процента (але: три з половиною місяці, чотири з половиною роки). У датах назви місяців вживаються тільки у родовому відмінку: третє (число місяця) березня, третього березня, з третім березня.

В орудному відмінку однини іменники жіночого роду на -а (-я) мають закінчення -о/о, -ею, -єю. Закінчення -ою пишеться в іменниках з основою на я твердий приголосний, крім [ж], [ч], [ш]: партою, ^ водою, рукою; -ею — в іменниках з основою на м'який приголосний і [ж], [ч], [ш]: землею, межею, кручею, ношею; -єю — в іменниках з основою на [й]: надією, мрією. 149. 1. Прочитай текст. Добери заголовок.

В орудному відмінку однини іменники твердої групи площею, кручею, надією, мають закінчення -ою, а іменники м`якої та мішаної груп – сім`єю. закінчення -ею або -єю (після голосного та апострофа). У кличному відмінку однини іменники твердої групи. мають закінчення -о, книго, сестро, Миколо; іменники м`якої та мішаної груп – закінчення –е, земле, душе  групи, зокрема власні назви з основою на [ж], [ч], [ш], [р] та школяре, стороже. загальні назви з основою на [р], [ж]. Закінчення родового відмінка множини. Закінчення -ів, -їв має більшість іменників чоловічого роду та ряд іменників середнього роду. Нульове закінчення має більшість іменників середнього роду та іменники чоловічого роду, які у множині втрачають суфікс -ин

Український правопис / НАН України; Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні; Інститут української мови. - К.: Наукова думка, 2012. - 288 с. - ISBN 978-966-00-1263-9. К.: Наукова думка, 2015. - 288 с. - ISBN 978-966-00-1509-8. II. Правопис закінчень відмінюваних слів. Розглянуто питання правопису основи слова, складних слів, закінчень відмінюваних слів, слів іншомовного походження та власних назв. Викладено найголовніші правила пунктуації. Для фахівців та всіх, хто цікавиться питаннями правопису сучасної української літературної мови. Затверджено до друку вченими радами Інституту мовознавства і

презентація до уроку 36. "Правопис закінчень іменників жіночого і чоловічого роду в орудному відмінку однини". Українська мова, 4 клас. презентацію розроблено до посібника Володарська М.О., Мазурок Г.П., Пілаєва О.М.. Українська мова. 4 клас. І семестр (за підручником М.С. Вашуленко, С.Г. Дубовик, О.І. Мельничайко). – (серія «Початкова школа. Мій конспект»).. Презентація на урок Українська мова скачати

У знахідному відмінку однини прикметники чоловічого роду можуть мати залежно від форми іменника закінчення називного або родового відмінків (вірного друга, приємне враження). В орудному відмінку однини чоловічого і середнього роду м'якої групи флексія -ім указує на м'який приголосний основи (торішнім снігом, вранішнім сонцем). У формах множини виступають флексії, спільні для всіх трьох родів, У називному відмінку множини прикметники твердої і м'якої груп мають закінчення -і (4): гарний - гарні, могутній - могутні, довговіїй - довговії. В інших непрямих відмінках

Iменник Прикметник Числiвник Займенник. Прийменник Сполучник Частка. Дiєслово.  5 Вiдмiнки iменникiв. В українськiй мовi iменники вiдмiнюються за сiмома вiдмiнками. Вiдмiнок Називний Родовий Давальний Знахiдний Орудний. Мiсцевий. Кличний.  Вiдмiнки Називний Родовий Давальний Знахiдний Орудний Мiсцевий Кличний. Однина любов любовi любовi любов любов‘ю . . . любовi любове. Множина подорожi подорожей подорожам подорожi подорожами . . . подорожах подорожi. Усi iменники III вiдмiни в орудному вiдмiнку однини мають закiн-чення -у (-ю), а приголоснi основи подвоюються. Наприклад: сiллю, подорожжю. НЕ вiдбувається подвоєння

Визначаємо відмінки прикметників у реченні. Завдання з української мови для 4 класу на найбільшому порталі інтерактивної дошкільної та шкільної електронної освіти Learning.ua ☎ +38 (044) 303-99-18.  - дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю); - вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини; - уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників; - дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і); - правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80

В орудному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ом, -ем (-єм) і -ям, -им. В орудному відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -ами, -ями, -ми. 6. Місцевий.  Кличний відмінок властивий тільки іменникам, адже закінчення кличного відмінку іменника залежить від закінчення цього ж іменника в називному відмінку. Всі іменники кличного відмінка незалежно від їхнього лексичного значення можуть закінчуватися всього на 5 (!) різних літер: е, є, о, у, ю. Ми маємо використовувати кличний відмінок під час звертання до будь-якої особи або навіть неживої істоти. в кличному відмінку вживаються не тільки імена, прізвища та по батькові.

Перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини ІІІ ві­. дміни відбувається подовження, якщо в називному відмінку основа слова закінчується на один м'який або шиплячий приголосний: мить - миттю, мідь - міддю, вісь - віссю, галузь - галуззю, ніч - ніччю.  2. Іменники, які в родовому відмінку мають закінчення -у, -ю, у да­ вальному відмінку мають тільки форми на -ові, -еві. В іншому випадку виникає змістова неясність: Кілька побажань висловила комісія факуль­ тету.  Якщо закінчення ненаголошене, після шиплячих та м' яких приголо¬ сних пишеться суфікс -ев: груша - грушевий; а після й — є: алюміній -алюмінієвий. 5. Синонімія прикметників.

Іменники із суфіксом –ищ(е), утворені від іменників І відміни, можуть мати відмінкові форми І відміни (ручищею, хатищею)і ІІ відміни середнього роду (ручищем, хатищем). Залежно від кінцевого приголосного основи іменники І відміни поділяються на три групи: тверду, м’яку та мішану. До твердої групи належать іменники, основа яких закінчується на твердий приголосний і які мають закінчення –а : малина, Микита, недоріка.  В орудному відмінку однини відбувається подвоєння приголосних, що стоять перед закінченням –ю та після голосного основи (ніч – ніччю). Якщо перед закінченням –ю два приголосних, то подвоєння не відбувається (Керч – Керчю). Іменник МАТИ в непрямих відмінках уживається із суфіксом – ір, або –ер.

Відмінювання іменників №3, Теоретичний матеріал. Групи іменників. Правопис закінчень іменників жіночого та чоловічого роду в орудному відмінку однини, Теоретичний матеріал. Алгоритм, Вправа. Робота за алгоритмом №1, Вправа.  Відмінки іменника. Казка - Продолжительность: 3:45 Все для учителя 16 223 просмотра. 3:45.