шляхи регулювання грунтового повіьря та теплового режиму грунту

шляхи регулювання грунтового повіьря та теплового режиму грунту

Вільне грунтове повітря – це суміш газів і летких органічних сполук, які вільно переміщуються системою грунтових пор і з'єднуються з повітрям атмосфери. Вільне грунтове повітря забезпечує аерацію грунтів і газообмін з атмосферою. Защемлене грунтове повітря – знаходиться у порах, з усіх боків ізольоване водяними плівками. Тонкодисперсна грунтова маса й компактна її упаковка має найбільшу кількість защемленого повітря. У суглинистих грунтах кількість його досягає більше 12% від загального об'єму грунту, або четверту частину його порового простору.

Роль ґрунтового повітря в житті рослин та мікроорганізмів. Аерація грунту. Фактори повітро- і газообміну. Повітропроникність і по-вітроемкість грунту. Регулювання повітряного режиму грунту. ^ 1.5. тепловий режим грунту 2.5.1. Роль тепла в житті рослин та мікроорганізмів. Фізіологічні процеси в рослинах відбуваються при певних теплових умовах.

Заходи регулювання поживного режиму ґрунтів поділяють на групи: 1) поповнення запасів поживних речовин у ґрунті; 2) забезпечення процесу перетворення елементів живлення з недоступної в засвоювану рослинами форму; 3) створення умов для кращого використання рослинами поживних речовин; 4) запобігання втратам поживних речовин з ґрунту. Запаси поживних речовин у ґрунті поповнюють здебільшого за рахунок внесення мінеральних та органічних добрив.  Важливим джерелом надходження в ґрунт азоту є біологічна фіксація його з повітря азотфіксуючими мікроорганізмами ґрунту (азотобактер, клострідіум) та бульбочковими бактеріями, які живуть на корінні бобових рослин.

Температура ґрунтового профілю – основний показник його теплового режиму. З температурою пов’язана рочинність мінеральних і органічних сполук в воді, а також кисню і вуглекислого газу, швидкість надходження в рослини поживних речовин і вологи.. Т.г. має надзвичайно велике значення для життєдіяльності біотичної частини грунтвої екосистеми.  Тому тепловий режим часто називають температурним. Визначається він на різних глибинах грунту і в різні строки. Променева енергія надходить до поверхні грунту протягом року і доби з неоднаковою інтенсивністю, тому розрізняють річний і добовий хід температури грунту.

Значення грунтового повітря та аерації для грунтових процесів, життя рослин і мікроорганізмів визначається складом грунтового повітря і, зокрема, співвідношенням кисню і вуглекислоти. Значна частина грунтоутворювального процесів, пов'язаних з розкладанням органічних речовин, супроводжується окисними процесами, активною мікробіологічною діяльністю. Тому найвищі органогенні горизонти поглинають значну кількість кисню.

Грунтовий повітря знаходиться в грунті в трьох станах: вільному, адсорбованому і розчиненому. Якщо склад атмосферного повітря досить постійний, то грунтовий повітря відрізняється динамічністю.  Найбільш сприятливий повітряний режим складається в структурних ґрунтах. Шляхи регулювання водно-повітряного режиму грунтів Для регулювання водного режиму грунтів здійснюють комплекс процесів, спрямованих на усунення несприятливих умов водопостачання рослин. Штучно змінюючи прибуткові і особливо витратні статті водного балансу, можна істотно впливати на загальні і корисні запаси води в грунтах і цим сприяти підвищенню продуктивності рослин.

7. Регулювання повітряного режиму грунту Регулювання здійснюється одночасно з регулюванням інших режимів грунтів – водного, теплового, поживного… Регулювання повітряного режиму ґрунтів здійснюється агротехнічними і меліоративними заходами.  Основний окиснювач у ґрунті – молекулярний кисень ґрунтового повітря та ґрунтового розчину. Окисно-відновним потенціалом ґрунту (ОВП) називають різницю потенціалів, що виникає між ґрунтовим розчином і електродом із інертного металу (платини), поміщеного в ґрунт. Вимірюється ОВП за допомогою потенціометра й виражається в м. В. ¡

Ґрунт (від нім. Grund — земля, основа) — самостійне природно-історичне органо-мінеральне тіло, що виникло у поверхневому шарі літосфери Землі в результаті тривалого впливу біотичних, абіотичних і антропогенних факторів, має специфічні генетико-морфологічні ознаки і властивості, що створюють для росту і розвитку рослин відповідні умови.

ґрунтоутворення на формування ґрунтового профілю та властивостей ґрунтів. Види й особливості прояву ґрунтових процесів і режимів. Географію та. характеристики основних типів ґрунтів України. Основи екології ґрунтів та. екологічні аспекти оптимізації землекористування ґрунтів України. Шляхи. регулювання й підвищення родючості ґрунтів. Систему моніторингу ґрунтів. України.

Ґрунт - самостійне природно-історичне, органо-мінеральне тіло, яке виникло внаслідок дії живих і мертвих організмів і природних вод на поверхневі горизонти гірських порід під впливом кліматичних факторів, рельєфу і гравітаційного поля Землі. Основною властивістю ґрунту є родючість - здатність забезпечувати рослини поживними елементами, вологою, повітрям і теплом протягом вегетаційного періоду. Родючість - якісна ознака ґрунту, незалежна від ступеня його кількісного прояву. Ґрунт, як будь-яке природне тіло, має своє положення в просторі, об'єм і межі; як форма природного ресурсу представле

Теплові властивості та тепловий режим ґрунту. Кількість тепла в грунті, а відповідно і його температура, змінюється навіть протягом доби. Мінливість її величин суттєво впливає як на хід ґрунтотворних процесів, так і на умови росту і розвитку рослин.  Тепловий режим грунту – сукупність процесів, надходження і віддачі тепла грунтом, його переміщення в ньому і всіх змін температури грунту. Джерела тепла в грунті – променева енергія сонця.  Щодо характеру активного впливу на тепловий режим грунту всі дії щодо його регулювання поділяються на агротехнічні, агролісомеліоративні та агрометеорологічні.

Так, супіщаний ґрунт віддає на нагрівання повітрі відсотків одержуваного тепла, пісок - 49 %, а водна поверхня - лише 1 %, решта тепла поглинається. Передача тепла підстилаючою поверхнею атмосфері відбувається завдяки молекулярній теплопровідності, тепловій конвекції та турбулентному перемішуванню. Приземні шари повітря нагріваються сильніше, ніж віддалені від земної поверхні. У зв’язку з цим температура повітря з висотою знижується орієнтовно на 0,6°С на кожні 100 м висоти.  4. Які фізичні процеси визначають відмінність у тепловому режимі ґрунту й водойм? 5. Опишіть добовий хід температури повітря й поверхні ґрунту? У чому їх відмінність?

Водні, повітряні та теплові властивості та відповідні режими ґрунту. Стан і форми води в ґрунті, водний баланс. Склад ґрунтового повітря та його роль у ґрунтоутворенні, родючість ґрунту та розвиток рослин.  Ґрунт як багатофазна система містить в собі воду. Вода надходить в ґрунти у вигляді атмосферних опадів, в процесі конденсації водяних парів з атмосфери, в результаті капілярного підняття ґрунтових вод та під час зрошення. Вода відіграє дуже важливу роль у ґрунтоутворенні. Від вмісту води в ґрунті залежить інтенсивність біологічних, хімічних і фізико-хімічних процесів. Вода забезпечує переміщення речовин в просторі, впливає на повітряний, поживний і тепловий режими ґрунту.

Кількісне надходження води в ґрунт і її витрати являють собою водний баланс, а кількістю виражені елементи водного режиму є, відповідно, елементами водного балансу. Він є підсумком, який обчислює початкові та кінцеві запаси вологи в ґрунті і всі джерела надходження та витрат вологи в ґрунті за визначений період.  У регулюванні водного режиму ґрунту суттєве значення має правильне чергування культур у сівозміні, розміщення рослин на полі - напрямок сівби, спосіб сівби та садіння, норма висіву, строки сівби та ін.  Другий напрям у регулюванні водного режиму ґрунту - запобігання перезволоженню, яке може бути постійним або тимчасовим.

Тепловий режим характеризує тепловий станґрунту. Основним його показником є температура ґрунту.  Чим менше альбедо, тим більше поглинає ґрунт сонячної радіації. Альбедо залежитьвід кольору, вологості, рослинного і снігового покриву, структурного стану і вирівняностіповерхні ґрунту.  Для характеристики теплового режиму ґрунту використовуютьдобовий і річний хід температури на певних глибинах, тепловий баланс і глибину промерзанняданого ґрунту. Залежно від середньорічної температури і характерупромерзання ґрунту В.М. Дімо (1972) виділила 4 типи температурного режиму ґрунтів:мерзлотний, тривало сезоннопромерзаючий, сезоннопромерзаючий і непромерзаючий.

Тепловий режим – сукупність і визначена послідовність явиш теплообміну в системі приземний шар повітря-рослини-грунт-підстилаюча порода, а також сукупність процесів теплопереносу, теплоакумуляції та теплорозсіювання у грунті. Температура грунту – дуже динамічна величина. Рівновага між температурою атмосфери і 0-5 см шару грунту встановлюється протягом декількох хвилин. Тепловий і водний режими тісно взаємопов'язані. Переходи води з однієї фази в іншу залежать від теплового режиму. Добова динаміка температури різко виражена у перших півметра.

Повітряний, тепловий та поживний режими ґрунту. Газоподібна фаза ґрунту - це ґрунтове повітря, що знаходиться між частинками ґрунту у великих некапілярних порах.  Склад ґрунтового повітря залежить від твердої фази ґрунту, вмісту води, життєдіяльності ґрунтових організмів тощо. Повітряний режим ґрунту - це сукупність усіх явищ надходження повітря в ґрунт, його переміщення і витрачання, обмін газами між ґрунтом, атмосферою, твердою і рідкою фазами ґрунту та виділення газів живими ґрунтовими організмами.

Склад ґрунтового повітря та його роль у ґрунтоутворенні, родючість ґрунту та розвиток рослин.  Основні фізіко-механічні властивості ґрунту. Водні, повітряні та теплові властивості та відповідні режими ґрунту. Стан і форми води в ґрунті, водний баланс. Склад ґрунтового повітря та його роль у ґрунтоутворенні, родючість ґрунту та розвиток рослин. Рубрика. Геология, гидрология и геодезия.