шкідливі хімічні речовини та їх гранично допустимі концентрації

шкідливі хімічні речовини та їх гранично допустимі концентрації

Гранично допустимі концентрації (ГДК) — це нормативи, які встановлюються для шкідливих речовин в одиниці об’єму повітря, води; маси харчових про-дуктів, ґрунту; або на поверхні, що при їх наявності у визначеній концентрації за певний проміжок часу практично не впливають на здоров’я людини і не викликають негативних наслідків у потомства. Таким чином, санітарно-гігієнічне нормування враховує всі можливості надходження шкідливих речовин в організм людини, хоча рідко відображує комбіновану дію і не враховує ефекту комплексного впливу різноманіття фізичних, хімічних, біологічних факторів навколишн

Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднювальних речовин у навколишньому середовищі та рівні шкідливих фізичних впливів на нього є єдиними для всієї території України.  За щорічного масового використання близько тисячі нових хімічних речовин загальна їх кількість, що надходить у середовище проживання людини, перевищила 4 млн найменувань. Із них понад 40 тис. мають шкідливі для людини властивості.  Таблиця 6.1. Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у атмосфері населених пунктів. Речовина. ГДК (максимальна разова), мг/м3.

перелік забруднюючих речовин, які викидатимуться в атмосферу (з врахуванням можливих продуктів їх трансформації), зазначенням величин їх ГДК чи ОБРД та класів небезпечності; забороняється виключати з переліку речовини, які не мають встановлених значень ГДК, ОБРД; у цьому випадку потрібно вжити необхідних заходів для їх встановлення у порядку, визначеному Головним державним санітарним лікарем України, та додати до матеріалів копії документів, що стверджують вирішення.  обгрунтування розмірів та організації санітарно-захисної зони; розрахунки очікуваного (прогнозного) забруднення атмосферного повітря з врахуванням фонових концентрацій шкідливих домішок від діючих об'єктів та тих, що будуються

Хімічні речовини, їх класифікація, шляхи проникнення в організм людини, гранично допустимі концентрації шкідливих речовин. Серед великої кількості шкідливих речовин особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які залежно від їх практичного використання можна поділити на  ГДК шкідливої речовини - це такий вміст її у природному середовищі (мг/м. куб), який не знижує працездатності та самопочуття людини, не шкодить здоров’ю у разі постійного контакту, а також не викликає небажаних наслідків у нащадків.

Гранично-допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин, заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони. ⇐ Предыдущая 5 6 7 8 91011 12 13 14 Следующая ⇒.  ГДКр.з. – це концентрація речовини, яка за умови регламентованої тривалості її щоденної дії при 8-годинній роботі (але не більше ніж 40 годин протягом тижня) не повинна викликати в експонованих осіб захворювань або відхилень у стані здоров’я, які можуть бути діагностовано сучасними методами досліджень протягом трудового стану або у віддалені періоди їх життя або життя наступних поколінь. ГДКр.з. встановлюється для речовин, що здатні чинити шкідливий вплив на організм працюючих при інгаляційному надходженні.

ГДК (гранично допустима концентрація) – максимальна концентрація речовини в певному середовищі, яка не призводить до пошкодження живих організмів в разі постійного контакту і не викликає небажаних наслідків у нащадків. В Україні встановлені наступні різновиди ГДК: · ГДК в повітрі населеної зони.

Для живлення освітлювальних приладів загального внутрішнього та зовнішнього освітлення, як правило, повинна застосовуватися напруга не вище ніж 220 В змінного або постійного струму. Дія електричного струму на організм людини. Тому захисна реакція організму виявляється тільки після безпосереднього потрапляння під дію електричного струму. Другою особливістю дії електричного струму на організм людини є те, що струм, проходячи через людину, діє не тільки в місцях контактів і на шляху протікання через організм, а й викликає рефлекторні

– гранично допустимі концентрації тих самих речовин. У таблиці 1 ГДК с.д. – середньодобова гранично допустима концентрація забруднювача в повітрі, котра не справляє на людину опосередкованої шкідливої дії при цілодобовому вдиханні  Викиди характеризуються кількістю забруднюючих речовин, їхнім хімічним складом, концентрацією, агрегатним станом. Промислові викиди поділяються на організовані та неорганізовані.  Шкідливі речовини, що потрапляють в атмосферу від промислових та транспортних підприємств, енергетичних установок, транспортних засобів, розчиняються в повітрі та переносяться рухомими потоками повітря на великі віддалі.

Хімічні речовини, їх класифікація, шляхи проникнення в організм людини, гранично допустимі концентрації шкідливих речовин. Серед великої кількості шкідливих речовин особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які залежно від їх практичного використання можна поділити на  ГДК шкідливої речовини - це такий вміст її у природному середовищі (мг/м. куб), який не знижує працездатності та самопочуття людини, не шкодить здоров’ю у разі постійного контакту, а також не викликає небажаних наслідків у нащадків.

Гранично допустима концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони ПДКр; (- така концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 год або іншої тривалості, але не більше 40 год на тиждень, протягом усього робочого стажу не може викликати захворювання або відхилення у стані здоров'я, які виявляються сучасними методами дослідження, в процесі роботи пли у віддалені.  де Х, - - поправка, що враховує посилення ефекту; С, - фактичні концентрації хімічних речовин в повітрі робочої зони; ГДК, - їх гранично допустимі концентрації.

Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин в повітрі робочої зони та їх характеристики наведені в таблицях 2.3 та 2.4. Необхідно зазначити, що в списку ГДК, поряд з величиною нормативу, може стояти літера, яка вказує на особливість дії цієї речовини на організм людини: О — гостронаправленої дії  До шкідливих речовин односрямованої дії відносяться шкідливі речовини, котрі близькі за хімічною будовою та характером впливу на організм людини. ГТ ч одночасному вмісті в повітрі кількох шкідливих речовин, що не маї ъ односпрямованої дії, ГДК залишається таким самим, як і при їх ізольованій дії. Таблиця 2.3. ГДК деяких шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

Гранично допустима концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (ГДК р.з) – це така концентрація, вплив якої на людину в разі її щоденної регламентованої тривалості (щоденна дія при 8-годинній роботі, але не більш ніж 40 годин протягом тижня) не призводить до зниження працездатності чи захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє негативного впливу на.  До шкідливих речовин односпрямованої дії відносяться шкідливі речовини, які схожі за хімічною будовою та характером впливу на організм людини. Наприклад: фенол і ацетон, сірчистий газ і нітрогендіоксид, органічні кислоти, чадний газ і нітрогендіоксид.

Сильно діючі отруйні речовини (СДОР) або небезпечні хімічні речовини (НХР) — це такі хімічні речовини або сполуки, які при певній кількості, що перебільшує гранично допустимі величини концентрації (ГДК) безпосередньо чи опосередковано може призвести до загибелі, гострого чи хронічного захворювання або отруєння і завдати шкоди довкіллю. Для оцінки СДОР (ХНР) використовують такі основні характеристики: • агрегатний стан; • температура кипіння; • щільність зараження; • показники вражаючої дії; • токсичні властивості; • способи та засоби захисту. Концентрація — це кількість хімічної речовини в оди

Гранично допустима концентрація (ГДК) - мінімальні величини концентрацій шкідливих речовин у воді або в повітрі, які при щоденному впливі на організм протягом необмежено тривалого часу не викликає будь-яких патологічних змін або захворювань, що виявляються сучасними засобами досліджень. При обґрунтуванні ГДК використовують експериментальні дані, матеріали динамічних спостережень за станом здоров'я груп людей, що піддавалися впливу речовин різної концентрації в процесі виробничої діяльності, а також розрахункові методи. При цьому поряд з респіраторним (основним) шляхом враховують можливіст

перелік забруднюючих речовин, які викидатимуться в атмосферу (з врахуванням можливих продуктів їх трансформації), зазначенням величин їх ГДК чи ОБРД та класів небезпечності; забороняється виключати з переліку речовини, які не мають встановлених значень ГДК, ОБРД; у цьому випадку потрібно вжити необхідних заходів для їх встановлення у порядку, визначеному Головним державним санітарним лікарем України, та додати до матеріалів копії документів, що стверджують вирішення.  обгрунтування розмірів та організації санітарно-захисної зони; розрахунки очікуваного (прогнозного) забруднення атмосферного повітря з врахуванням фонових концентрацій шкідливих домішок від діючих об'єктів та тих, що будуються