доктрина суброгації у сфері інвестиційного регулювання

доктрина суброгації у сфері інвестиційного регулювання

• Методи державного регулювання інвестиційної діяльності. • Напрямки інвестиційної політики держави. Теоретичні засади державного регулювання інвестиційних процесів.  Концептуальні основи державного регулювання інвестиційних процесів у країнах із ринковою економікою змінювалися й розвивалися під впливом розвитку економічної теорії, яка базувалася на класичній, неокласичній, кейнсіанській, та інших моделях механізму ринкового регулювання національної економіки. Зокрема, класична школа політичної економії, започаткована Адамом Смітом (1723- 1790) і Давидом Рікардо (1772 1823), справила великий вплив на дальший розвиток економічної науки та формування економічної політики держави.

Міжнародно-правове регулювання інвестиційної діяльності: теорія та практика. Кол-во страниц: 194.  У цій сфері правове регулювання здійснюється за допомогою національного законодавства, двосторонніх договорів про сприяння і взаємний захист інвестицій та багатосторонніх договорів, пов’язаних з діяльністю міжнародних економічних організацій. Наукова розробка цієї теми ще не отримала достатнього розвитку у вітчизняній науці міжнародного права. Існує тісний взаємозв’язок проблем міжнародно-правового та національно-правового регулювання інвестиційних процесів.

Розглянуто заходи, яких вживає уряд з метою удосконалення нормативно-правової бази у сфері інвестиційної діяльності та механізмах залучення прямих іноземних інвестицій.  Досліджено особливості сучасного стану нормативно-правової бази щодо залучення та регулювання інвестиційної діяльності в Україні. Висвітлено основні недоліки правової бази здійснення інвестиційної діяльності та вплив змін у законодавчій базі на обсяги надходжень іноземних інвестицій. Розглянуто заходи, яких вживає уряд з метою удосконалення нормативно-правової бази у сфері інвестиційної діяльності та механізмах залучення прямих іноземних інвестицій.

В даний час інвестиційне законодавство регулює лише кінцевий результат інвестування - процес розміщення і використання іноземних інвестицій на російському ринку. Однак даному процесу передують ряд організаційних, економічних та юридичних труднощів при утворенні підприємств за участю іноземних партнерів, комплекс яких дозволяє визначити перспективи іноземної діяльність в Росії.

• Методи державного регулювання інвестиційної діяльності. • Напрямки інвестиційної політики держави. Теоретичні засади державного регулювання інвестиційних процесів.  Концептуальні основи державного регулювання інвестиційних процесів у країнах із ринковою економікою змінювалися й розвивалися під впливом розвитку економічної теорії, яка базувалася на класичній, неокласичній, кейнсіанській, та інших моделях механізму ринкового регулювання національної економіки. Зокрема, класична школа політичної економії, започаткована Адамом Смітом (1723- 1790) і Давидом Рікардо (1772 1823), справила великий вплив на дальший розвиток економічної науки та формування економічної політики держави.

Міжнародно-правове регулювання інвестиційної діяльності. Пошук ефективного правового регулювання відносин між державами, що приймають інвестиції та державами, що надають інвестиції, породив багато складних проблем. Так, важливе значення має визначення відмінностей між дією держави (Acta imperii) та дією громадянина (Acta gestionis) для того, щоб юридичні та фізичні особи могли в судах інших держав вимагати від держави, що приймає інвестиції, виконання її зобов'язань.  У зв'язку із вищезазначеним у міжнародному праві сформувалася доктрина суброгації в сфері інвестиційного регулювання.

Державне регулювання сферою інвестицій може припускати форму якогось примусу, бо якщо б ринок сам міг регулювати перехід капіталу, керуючись державними інтересами, то всякі втручання держави у процес інвестицій було б непотрібним. Саме з на цій причині держава переслідує завдання з'єднати інтереси суспільства з його інтересами підприємницької діяльності, зокрема за допомогою регулювання потоків інвестицій.  - податкового законодавства у сфері інвестиційної діяльності. Обсяг і структура оподаткування є з найважливіших питань, що розглядаються після ухвалення інвестиційних рішень. У ідеалі проста і стабільна структура оподаткування повинна сприяти розвитку інвестиційної діяльності.

Суб’єкти адміністративно-правового регулювання у сфері економіки. Основні напрями державного регулювання у сфері економіки. 1. Економіка як об`єкт адміністративно-правового регулювання.  Регулювання економіки є найважливішою функцією держави в умовах ринкового господарювання, а тим більше в умовах переходу до нього.  • забезпечує проведення фінансової,цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; • розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України

Державне регулювання сферою інвестицій може припускати форму якогось примусу, бо якщо б ринок сам міг регулювати перехід капіталу, керуючись державними інтересами, то всякі втручання держави у процес інвестицій було б непотрібним. Саме з на цій причині держава переслідує завдання з'єднати інтереси суспільства з його інтересами підприємницької діяльності, зокрема за допомогою регулювання потоків інвестицій.  - податкового законодавства у сфері інвестиційної діяльності. Обсяг і структура оподаткування є з найважливіших питань, що розглядаються після ухвалення інвестиційних рішень. У ідеалі проста і стабільна структура оподаткування повинна сприяти розвитку інвестиційної діяльності.

Міжнародно-правове регулювання інвестиційної діяльності. Пошук ефективного правового регулювання відносин між державами, що приймають інвестиції та державами, що надають інвестиції, породив багато складних проблем.  У зв'язку із вищезазначеним у міжнародному праві сформувалася доктрина суброгації в сфері інвестиційного регулювання. Її суть полягає в тому, що право вимоги відшкодування шкоди переходить до держави, яка страхує інвестиції свого суб'єкта господарської діяльності в іншій державі.

У доктрині зазначається, що велике економічне і практичне значення речового права у транскордонному русі товарів і у грошовому обігу призводить до можливості зіткнення великої кількості діаметрально протилежних інтересів: поряд з партнерами за договором у відповідному регульованні можуть бути заінтересовані як кредитори, так і держава.  Проте, щоб мати змогу скласти стосовно цих питань належне уявлення, слід вказати ще на деякі класифікації речей, що мають значення з точки зору колізійного регулювання питань власності, оскільки, як правило, для кожної з таких класифікацій у тому чи іншому правопорядку може бути встановлено різний режим правового регулювання.

Правове регулювання інвестиційної діяльності. Інвестування за межі України може здійснюватись у вигляді майнових цінностей та грошових коштів. Розглянемо кожен з цих видів інвестування окремо.  Друга включає в себе заходи міжнародно-правового характеру, що базуються на дво- та багатосторонніх угодах.У зв'язку із вищезазначеним у міжнародному праві сформувалася доктрина суброгації в сфері інвестиційного регулювання. Її суть полягає в тому, що право вимоги відшкодування шкоди переходить до держави, яка страхує інвестиції свого суб'єкта господарської діяльності в іншій державі.

Особливістю правового регулювання інвестиційної діяльності на території України є те, що, поряд із Законами України "Про інвестиційну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", інвестори мають враховувати також положення цілого ряду інших законів та підзаконних нормативних актів. Зокрема, це Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Закони України "Про банки і банківську діяльність", "Про захист іноземних інвестицій в Україні", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про загальні засади створення та функціонування спеці

На активізацію інвестиційних процесів була спрямована «Концепція регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки», затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1995 p., яка визначає основні напрямки державної інвестиційної політики з урахуванням реальної економічної ситуації, перспектив залучення інвестицій та їх використання. Метою державної інвестиційної політики є створення конкурентного середовища, реалізація програм структурної перебудови економіки України, спрямування інвестицій у пріоритетні галузі та програми. В основу державного регулюв

В сфері інвестиційних угод наявність двох вказаних підходів необхідно розглядати як підтвердження волі сторін при укладенні контракту. Держава та громадяни інших держав, що укладають інвестиційні контракти, самі повинні приймати рішення щодо обрання системи норм, які регулюють їх взаємовідносини.  У зв'язку із вищезазначеним у міжнародному праві сформувалася доктрина суброгації в сфері інвестиційного регулювання. Її суть полягає в тому, що право вимоги відшкодування шкоди переходить до держави, яка страхує інвестиції свого суб'єкта господарської діяльності в іншій державі.