індивідуальні та колективні форми фахового спілкування

індивідуальні та колективні форми фахового спілкування

Ділова нарада — це робота колективного розуму, спрямованого вмілим керівником у потрібне русло на плідний кінцевий результат. Проблема, яка виноситься для обговорення на нараду, може мати будь-який характер: організаційний, виробничий, дисциплінарний, інформаційний. Оптимальна кількість учасників наради - 10-12 осіб.  За своїм логічним характером дискусія є найбільш організованою і систематичною формою діалогу, орієнтованого на пошук істини. За формою проведення дискусії можуть бути письмовими та усними, публічними і професійними, причому в останньому випадку між професіоналами також встановлюються відмінності. Дискусія проводиться для того, щоб виявити

2. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування За способом взаємодії між комунікантами виділяють: • монологічне (говорить один учасник спілкування); • діалогічне (зазвичай розмовляє двоє осіб); • полілогічне (розмовляють троє і більше учасників). За кількістю учасників виокремлюють: • індивідуальне (спілкуються двоє); • колективне спілкування.  2.1 Бесіда – чи не найскладніший з усіх жанрів усного фахового спілкування, оскільки значною мірою це експромт, а для експромту треба мати життєвий досвід, величезний запас теоретичних знань, а також досконало володіти мовним етикетом. Етикет — це норми і правила, що відображають уявлення про належну поведінку людей у суспільстві.

– фахово-ділове (спілкування між людьми як представниками фахових установ); – естетичне (передавання естетичної інформації). Усі ці форми мовленнєвого спілкування істотно різняться між собою й мають свою специфіку. Особливе значення для фахової підготовки мають такі форми мовного спілкування, як діалог, монолог і полілог. Діалог– це форма ситуаційно зумовленого спілкування двох осіб, комунікативні ролі яких упорядковано змінюються (мовець стає адресатом, а адресат перетворюється на мовця). Висловлювання в діалозі називаються репліками(комунікативними кроками). Діалогічне професійне спілкування завжди прогнозує мету й завдання, формується під впливом мотивів

фахово-ділове (спілкування між людьми як представниками фахових установ); естетичне (передавання естетичної інформації). Усі ці форми мовленнєвого спілкування істотно різняться між собою і мають свою специфіку Особливе значення для фахової підготовки мають такі форми мовного спілкування як діалог, монолог і полілог. Діалог - це форма ситуаційно зумовленого спілкування двох осіб, комунікативні ролі яких упорядковано змінюються (мовець стає адресатом, а адресат перетворюється на мовця). Висловлювання у діалозі називаються репліками (комунікативними кроками). Діалогічне професійне спілкування зав

Спілкування — процес взаємодії між двома чи кількома особами, що полягає в обміні інформацією пізнавального чи емоційно-оцінного характеру. У спілкуванні реалізується потреба однієї людини в іншій.  Якби з народження людина була позбавлена можливості спілкуватися з людьми, вона ніколи не стала би цивілізованим, культурно і морально розвиненим громадянином, була б до кінця життя приречена залишатися напівтвариною, лише зовні, анатомо-фізіологічно нагадуючи людину.

Бесіда – це форма спілкування з метою обміну думками, інформацією, почуттями тощо. Бесіда сприяє також активізації зусиль партнерів для забезпечення співробітництва та впливу одне на одного. Орієнтовно можна назвати такі функції бесіди  Залежно від кількості учасників бесіди поділяються на індивідуальні та групові. Індивідуальна бесіда – це діалог двох співучасників, які є значущими одне для одного і прагнуть (обоє або один) досягти певної мети. Індивідуальна бесіда стає такою формою, яка сприяє зближенню поглядів співрозмовників, встановленню між ними контакту, довіри і взаєморозуміння. Відомо, що людина один на один поводиться інакше, аніж в оточенні багатьох людей.

Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування За способом взаємодії між комунікантами виділяють: • монологічне (говорить один учасник спілкування); • діалогічне (зазвичай розмовляє двоє осіб); • полілогічне (розмовляють троє і більше учасників). За кількістю учасників виокремлюють: • індивідуальне (спілкуються двоє); • колективне спілкування. З урахуванням каналів комунікації виділяють: • безпосереднє спілкування ( «обличчя до обличчя» ); • опосередковане (телефон, радіо, телебачення).

Форми ділового спілкування. Ділове спілкування відбувається в різних формах. Можна виділити три основні форми ділового спілкування: 1) диадического спілкування - ділова бесіда між двома людьми. Це можуть бути партнери, колеги (горизонтальна комунікація, спілкування "на рівних"); спілкування між начальником і підлеглим (вертикальна комунікація, тут з'являються ієрархія і наявність статусу); або спілкування з зовнішніми по відношенню до організації людьми - клієнтами, постачальниками і т.д .

Спілкування – взаємодія двох або більше людей, спрямована на узгодження і об’єднання зусиль з метою налагодження взаємин та досягнення загального результату. Спілкування є важливою духовною потребою особистості як суспільної істоти. Потреба людини у спілкуванні зумовлена суспільним способом її буття та необхідністю взаємодії у процесі діяльності. Будь-яка спільна діяльність, і в першу чергу трудова, не може здійснюватися успішно, якщо між тими, хто її виконує, не будуть налагоджені відповідні контакти та взаєморозуміння. Спілкування – явище глибоко соціальне.

– Маніпулятивне спілкування – це форма міжособистісного спілкування, при якій вплив на партнера з спілкування з метою досягнення своїх намірів здійснюється приховано. Як і імператив, маніпуляція припускає об'єктне сприйняття партнера з спілкування, прагнення домогтися контролю над поводженням і думками іншої людини.  Форма постановки задач, відповіді керівника на питання, критичні оцінки можуть або допомагати співробітникам орієнтуватися в своїй діяльності, спонукати їх працювати краще і прибутковіше, або перешкоджати цьому. "У процесі ділового спілкування його учасники обмінюються інформацією, яка передається у формі управлінських рішень, задумів, ідей, звітів, доповідей, повідомлень тощо.

1.Особливості усного спілкування (дотримання орфоепічних норм). 2. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. 3. Бесіди.Функції та види бесід. Стратегія поведінки під час ділової бесіди. 4. Співбесіда з роботодавцем. 5. Етикет телœефонної розмови. Етичні питання використання мобільних телœефонів. 6. Мистецтво перемовин. Збори як форма прийняття колективного рішення. 7. Нарада.

Форми ділового спілкування. Ділове спілкування відбувається в різних формах. Можна виділити три основні форми ділового спілкування: 1) диадического спілкування - ділова бесіда між двома людьми. Це можуть бути партнери, колеги (горизонтальна комунікація, спілкування "на рівних"); спілкування між начальником і підлеглим (вертикальна комунікація, тут з'являються ієрархія і наявність статусу); або спілкування з зовнішніми по відношенню до організації людьми - клієнтами, постачальниками і т.д .

– фахово-ділове (спілкування між людьми як представниками фахових установ); – естетичне (передавання естетичної інформації). Усі ці форми мовленнєвого спілкування істотно різняться між собою й мають свою специфіку. Особливе значення для фахової підготовки мають такі форми мовного спілкування, як діалог, монолог і полілог. Діалог– це форма ситуаційно зумовленого спілкування двох осіб, комунікативні ролі яких упорядковано змінюються (мовець стає адресатом, а адресат перетворюється на мовця). Висловлювання в діалозі називаються репліками(комунікативними кроками). Діалогічне професійне спілкування завжди прогнозує мету й завдання, формується під впливом мотивів

Колективні форми ділового спілкування Спілкування з відвідувачами і клієнтами До числаіндивідуальних форм ділового спілкування належать бесіди Бесіда це форма спілкування організована з метою  До числаіндивідуальних форм ділового спілкування належать бесіди.Бесіда – це форма спілкування, організована з метою обміну думками, інформацією, почуттями тощо. Основні функції ділової бесіди: обмін інформацією, узгодження дій, взаємне спілкування в ході виконання виробничих завдань, підтримка ділових контактів, формування ідей, розв’язання етичних проблем тощо. Індивідуальна бесіда – діалог двох учасників, який супроводжується прагненням досягти певної мети.

Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід. Стратегії поведінки під час ділової бесіди.  Тема 3. Культура усного фахового спілкування Особливості усного спілкування. Способи впливу на людей під час безпосереднього спілкування. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види бесід. Стратегії поведінки під час ділової бесіди. Співбесіда з роботодавцем. Етикет телефонної розмови. Тема 4. Форми колективного обговорення професійний проблем Наради, збори, перемовини, дискусії як форми колективного обговорення. Мистецтво перемовин. Збори як форма прийняття колективного рішення. Нарада. Дискусія.

Невербальні засоби спілкування – це взаємне розміщення співрозмовників, відстань між ними, поза, міміка, жести, напрямок погляду та його зміни. У педагогічній діяльності знання особливостей зовнішнього вияву емоційних станів, відображених у міміці й пантоміміці, важливе як для правильного розуміння внутрішнього світу школярів, так і для розвитку вміння вчителем адекватно передавати своє ставлення.  2) сформовані (зачіска, хода, міміка, одяг).43. Про роль невербальних засобів у ефективній взаємодії свідчать результати спеціальних досліджень. Так, психологами встановлено, що у процесі спілкування між людьми 60-80% комунікації

індивідуального стилю спілкування. 6. Рівні спілкування. 7. Вербальні і невербальні засоби спілкування.  Спілкування - одночасно процес виховання і самовиховання, в якому люди впливають один на одного. Тому таке важливе питання про його моральний сенс і культурні форми. Достовірно людське спілкування - форма творчості, допомагає виявити і розкрити кращі сторони особи. У педагогіці СПІЛКУВАННЯ розглядається як інформаційний процес, здійснюваний в двох напрямах: від суб'єкта управління (педагога) до об'єкту управління (учневі) і навпаки.

Основні форми спілкування. Монологічні. До монологічних публічних виступів відносять: доповідь, звітну доповідь на зборах, політичну промову, політичний огляд, промову мітингову, агітаційну промову, лекцію. Доповідь -- це публічний виступ політичного або громадського діяча, в якому ставлять назрілі завдання у тій чи іншій галузі життя та вмішують рекомендації й поради до їх рішення. Особливості цього жанру ще й у тому, що доповідь може стати предметом обговорення, підлягати критиці, доповнюватися новими міркуваннями та пропозиціями. Звітна доповідь на зборах -- це стисла розповідь про проробле